Гра в кості «Ашик» – це не просто розвага, а жива культурна спадщина болгар і гагаузів, які переселилися на землі Буджацького степу близько 200 років тому. Вони привезли її зі своєї прабатьківщини – Балкан, і з того часу гра стала частиною місцевих традицій. Вік цієї гри налічує понад 7 тисяч років – адже подібні кістки знаходили ще в стародавньому Шумері, Єгипті та інших куточках світу.
Це символ зв’язку з корінням, що став частиною традицій півдня Одещини. У травні 2024 року «Ашик» було офіційно внесений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Що означає «Ашик» і з чого грають?
Назва гри походить від слова «ашик», що перекладається як «таранна кістка». Для гри використовують лише передні колінні кістки барана або вівці. Вони мають чотири грані, подібно до кубиків.
Короткий екскурс в історію
Спочатку «Ашик» був суто чоловічою азартною грою. За вечір можна було як виграти майно, так і втратити все, включно з накопиченими грошима. Згодом гра втратила азартний характер і перетворилася на розвагу для дітей та жінок старшого віку. Старші передавали молодшим не лише навички гри, а й любов до рідного краю та традицій.
Під час війни гра набула нового сенсу: вона допомагає відволіктися від тривожних новин і сирен повітряної тривоги. У Котловинському сільському Будинку культури люди час від часу збираються, щоб пограти на килимі, розстеленому на підлозі укриття.
Більше, ніж гра
Ашик завжди був чимось більшим, ніж просто дозвіллям. Це був символ зв’язку з корінням, спільна традиція, що передавалася з покоління в покоління. У болгарських селах у гру могли грати разом і чоловіки, і жінки, тоді як у гагаузьких селах Ашик був, здебільшого, грою для жінок і дітей.
З часом традиції змінювалися: у болгарських селах почали грати разом хлопці й дівчата, а у гагаузів чоловіки та жінки змагалися окремо.
Як грають в «Ашик»?
◦ Кількість кісточок: традиційно 5, але для складнішої гри – 10.
◦ Ведуча кісточка: «камбалник» (обирається за формою і вагою).
◦ Правила: гравці підкидають кісточки й виконують завдання, які розвивають спритність, швидкість і точність. Один із варіантів гри – збирати кісточки з підлоги під час підкидання однієї з них і ловити її на льоту.
Кольори та фарбування
У деяких селах кісточки залишають натурального кольору. Але в селі Городнє їх перед Великоднем фарбують у червоний, синій, зелений та помаранчевий кольори за допомогою барвників для писанок. У Котловині ж їх фарбують залишками фарби, якою раніше фарбували нитки для килимів.
Користь гри
◦ Розвиток моторики та координації рухів – гра особливо корисна для дітей.
◦ Фізичний розвиток та тренування уважності.
◦ Зміцнення зв’язків у громаді – у гру грають цілими родинами та навіть селами.
Де побутує «Ашик»?
Гра поширена на півдні Одеської області, зокрема у селах:
- село Городнє Городненської сільської громади Болградського району;
- село Виноградівка Болградської міської громади Болградського району;
- село Котловина Ренійської міської громади Ізмаїльського району та ін.
Популяризація гри
Гру активно підтримують:
– Котловинський сільський Будинок культури;
– Обласний центр гагаузької культури (село Виноградівка Болградської міської громади Болградського району);
– Городненський сільський історико-краєзнавчий музей та ін.
Традиція, що живе у серцях
Аксакали села Котловина, такі як 80-річна Євдокія Харлампіївна, проводять майстер-класи, передаючи своє вміння дітям, онукам та навіть туристам. Для неї ця гра – частина дитинства та джерело теплих спогадів.
Відчуй зв’язок із традицією!
Гра в «Ашик» – це більше, ніж просто розвага. Це спосіб пізнати свою історію, відчути зв’язок із поколіннями та провести час у дружньому колі. Спробуй і ти!
