Де?
Південь Одеська область — передусім Болградський район та Ізмаїльський район, де здавна компактно проживають болгари Бессарабії.
Коли?
Щороку 14 лютого — у час, коли зима ще тримає землю, але вже відчувається подих нового аграрного сезону.
«Трифон Зарезан» — не просто календарна дата, а жива спадщина виноградарської культури півдня Одещини. Це одне з найшанованіших свят зимового циклу, що символізує початок нового господарського року та пробудження природи.
Саме тут, серед родючих чорноземів і теплого степового клімату, виноград є не лише культурою — він є частиною родинної історії. У кожному дворі чи на полі можна побачити виноградники, а в кожній родині — збережені поколіннями знання про вирощування лози, створення вина та мистецтво гостинності.
Обряд, що починається зі сходом сонця
Святковий день розпочинається ще на світанку. Господині готують традиційну страву — запашну курку, тушковану та обсмажену на сачі, начинену рисом. До святкового кошика додають калач, рушник і обов’язково — домашнє вино, налите у «бикліцу», спеціальну дерев’яну посудину.
Господар, перекинувши через плече нову вовняну сумку, вирушає на виноградники — туди, де вже збираються чоловіки села. Тут починається головний обряд: кожен, перехрестившись, обрізає три гілки виноградної лози — символ майбутнього врожаю. Лози поливають вином, ніби передаючи їм силу землі та людської праці.
Хліб — священний елемент обряду — підвішують на лозу поруч із рушником. Він уособлює зв’язок із землею, з якої народжується життя, і віру в щедрий урожай.
Цар виноградників і святкова процесія
Кульмінацією стає обрання «царя виноградників» — найшанованішого господаря. Його прикрашають вінцем із лози та урочисто везуть до села. Процесія проходить вулицями, зупиняючись біля кожної оселі.
Господині зустрічають гостей вином: перший ковток — царю, далі — всім учасникам. Залишки вина він урочисто виливає через плече, промовляючи побажання достатку:
«Нехай наш урожай буде багатим! Нехай наш дім буде повною чашею!»
І громада відповідає: «Амінь».
Свято, що триває до ночі
У цей день села наповнюються піснями, танцями й музикою. Святкування триває до пізнього вечора, а вино ллється щедро — адже існує повір’я: яким буде вино на Трифона, таким буде й новий урожай.
Сьогодні це свято об’єднує не лише виноградарів, а й садівників, городників, власників винних господарств і всіх, хто цінує традиції. «Трифон Зарезан» живе не тільки в Україні, а й у Болгарії, Північній Македонії, Сербії та Молдові — але саме на півдні Одещини він має особливий, самобутній колорит.
Географія традиції
Свято активно зберігається у таких населених пунктах:
Болград, Залізничне, Табаки, Кубей, Виноградне, Орехівка, Василівка, Баннівка, Калчево, Городне, Нові Трояни, Криничне та інші громади регіону.
«Трифон Зарезан» — це більше, ніж обряд. Це історія, що передається з покоління в покоління, смак домашнього вина, тепло родинних традицій і жива душа півдня України.
