логотип оцук (1)

Метод будівництва «суха кладка»

Про метод будівництва «суха кладка»

Є споруди, які стоять не завдяки цементу.
Їх тримає точність руки, відчуття ваги каменю і пам’ять поколінь. Саме такою є традиція будівництва, відома на Півдні України як «суха кладка» або кладка на чамур.

Це знання народжене з уважного спостереження за природою — як лягає камінь на камінь, як вага знаходить рівновагу, як форма підсилює стійкість. Тут немає випадковості: кожен елемент має своє місце.

 

Будувати без розчину — значить знати камінь

Метод «сухої кладки» ґрунтується на укладанні каменю без цементу та сучасних в’яжучих матеріалів. У варіанті кладки на чамур використовували природну глиняну масу, але головним залишалося не з’єднання, а майстерність добору і укладання.

Так зводили:

  • господарські будівлі,

  • огорожі,

  • підпірні стіни,

  • елементи традиційної садибної архітектури.

Ці споруди «дихають» разом із ландшафтом і часто переживають десятиліття без втручання.

 

Де жива ця традиція сьогодні?

Сьогодні метод «сухої кладки» зберігся у громадах:

  • сіл Загнітків, Олексіївка, Шершенці Кодимської територіальної громади Подільського району Одещини;

  • села Зоря Саратської громади Білгород-Дністровського району.

Саме тут знання не переривалося — його передавали від майстра до майстра, а в родинах — від батька до сина. У селі Шершенці, зокрема, брати Олександр та Анатолій Малінковські успадкували майстерність від діда і батька, продовжуючи родинну лінію носіїв традиції.

 

Люди, які тримають камінь

Сьогодні носіям цієї традиції — від 45 до 72 років, середній вік становить близько 56 років. Метод вимагає не лише сили, а й досвіду, терпіння, уважності до деталей.

Це знання не можна прочитати з підручника — його передають через спільну роботу, через спостереження і повторення рухів.

 

Коли традиція опиняється під загрозою

Сучасні будівельні технології поступово витісняють традиційні методи. Важка ручна праця, відсутність швидкого результату та механізації зменшують інтерес молоді.

Саме тому «суха кладка» сьогодні — жива, але вразлива традиція, що потребує усвідомленої підтримки.

 

Чому це більше, ніж будівництво?

Метод «сухої кладки» — це:

  • приклад сталого використання природних ресурсів;

  • екологічний підхід до будівництва;

  • елемент нематеріальної культурної спадщини, тісно пов’язаний із матеріальною та природною.

Це знання формує не лише простір, а й відчуття відповідальності за землю, на якій живеш.

 

Камінь, що тримає майбутнє

«Суха кладка» — це мова, якою громада розмовляє з природою.
Поки цю мову знають — традиція жива.

Зберігаючи її, ми зберігаємо не лише спосіб будівництва, а культуру взаємодії з довкіллям, де кожен камінь має своє місце й значення.